середа, 20 січня 2016 р.

Наукова бібліотека в Острозі: від історії до відновлення

Острог – стародавнє місто, згадки про яке є в Іпатіївському літописі у 1100 році. Назву місто отримало через те, що пагорб Замкова гора, розташований у місті, був оточений дерев'яною огорожею, яка складалася з загострених зверху колод — острог. За іншою версією назва Острога походить від його розташування на завороті річки Вілії, де утворюється гострий ріг.

Після отримання містом Магдебурзького права, Князь Василь-Костянтин Острозький перетворює Острог на культурний центр, відомий у всьому слов`янському світі. І в 1576 році засновує перший на території східної Європи вищий навчальний заклад — греко-слов'яно-латинську академію (Острозька академія). Велику суму коштів на розбудову академії надала його племінниця — княжна Гальшка Острозька. В основу діяльності Острозької академії було покладено традиційне для середньовічної Європи, однак цілком незвичне для українського шкільництва, вивчення семи вільних наук (граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії), а також вищих наук: філософії, богослів’я, медицини.



В острозькому культурному осередку разом з академією постало найпотужніше тогочасне українське видавництво — кирилична друкарня Івана Федорова (Федоровича). Тут побачили світ греко-слов’янський «Буквар» — перший український підручник (1578); Новий Завіт (1580); шедевр давньоукраїнської поліграфії, перша повна слов’яномовна «Острозька Біблія» (1581). Учень Острозької академії Мелетій Смотрицький написав першу фундаментальну слов’янську «Граматику» (1619), яку М.Ломоносов назвав «вратами ученості».



Князь Василь-Костянтин Острозький був першим фундатором бібліотеки. У її комплектуванні брали участь викладачі академії та працівники друкарні. Фонди бібліотеки налічували понад 3 тисячі книжкових одиниць. Серед них — твори авторів античного світу, середньовіччя та відродження, праці з філософії, теології, медицини, астрономії, математики, історії, природознавства, мистецтва, словесності, риторики, граматики.

Велику частину бібліотеки складали рукописні матеріали: курси лекцій, твори викладачів, студентів, матеріали з історії церкви, літописи, хроніки, полемічні твори, книги богослужбового змісту, твори отців церкви.

Тісний взаємозв’язок існував між бібліотекою академії та друкарнями Волині, Києва, Львова, Москви, Білорусі, Литви, Венеції, Праги, Польщі. У фондах бібліотеки зберігалися книги друкарні Вуковичів (Венеція), Мамоничів (Вільно), друкарні Святодухівського братства (Вільно), Києво-Печерської лаври (Київ), друкарні Тимофія Вербицького (Київ), Спиридона Соболя (Київ), Анонімної друкарні (Москва), Друкарського двору (Москва), друкарні Франциска Скорини (Прага), друкарні Федора і Гедеона Балабанів (Стрятин).

Бібліотека Острозької слов’яно-греко-латинської академії мала світове значення не лише за змістом і складом книг, передусім вона акумулювала досвід людської думки за декілька століть і була неоціненним скарбом для культури України, фундаментом для розвитку бібліотечного, освітнього, книжного, архівного процесу в Україні, джерелом наукової, культурно-освітньої спадщини.

Із заснуванням в Острозі в 1624 р. єзуїтської колегії, Острозька академія занепала і припинила своє існування у 1636 році.



В 1994 році за наказом Президента Україна розпочалося відродження Острозької академії та бібліотеки. Комплектування фондів розпочалося з нуля. Суттєво вплинула на кількісний і якісний склад фондів передача книг Національною Парламентською бібліотекою, Національною бібліотекою України ім. В.Вернадського, Національною Академією Наук України, Науковою бібліотекою ім. М. Максимовича, Науковою бібліотекою Львівського національного університету ім. І. Франка, співпраця з Інститутом історії України НАН України, товариством «Просвіта», Державним комітетом національного телебачення та радіомовлення, з обмінно-резервними фондами провідних бібліотек вищих навчальних закладів, науковими інституціями, видавництвами, редакціями фахових періодичних видань.

У 2002 р. для Наукової бібліотеки було збудовано нове приміщення — круглу купольну споруду з головним входом у вигляді порталу з колонами (ідея — Ігор Пасічник, архітектор — Мирослав Чабак). У 2006 р. проект приміщення бібліотеки був удостоєний Державної премії України у галузі архітектури. Урочисте відкриття книгозбірні відбулося 22 червня 2007 р.



Сьогодні Наукова бібліотека університету — це сучасний автоматизований бібліотечно-інформаційний центр що забезпечує доступ до фондів та електронних ресурсів. Книжковий фонд налічує понад 450 тис. томів і щороку поповнюється на 10 тисяч примірників. Функціонують дві читальні зали, одна з яких носить ім’я Володимири та Романа Василишиних — меценатів бібліотеки, а також зала абонементу імені Олени та Володимира Гайдуків.


Наукова бібліотека університету, маючи власну історію, кваліфікований кадровий склад, репрезентуючи культуру українського народу, спрямовує роботу на збереження та розвиток кращих історичних традицій Національного університету «Острозька академія», є невід’ємною складовою інформаційного простору наукового, культурного, духовного, просвітницького зростання університетської освіти.

Інформацію зібрала
Ольга Козаченко,
провідний методист науково-методичного відділу
Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім.Б.Лавреньова,
член Молодіжної секції УБА.

Немає коментарів:

Дописати коментар