У березні Україна відзначає
шевченківські дні. 9 березня 1814 року в родині українського кріпака народився
маленький хлопчик Тарас, якому судилося стати великим поетом, художником та
виразником думок свого народу, відомим як Кобзар.
Минуло рівно 47 років і 1 день, і
10 березня 1861 року Тараса Шевченка не стало. В Україні він прожив усього 14,5
років, а більшу частину свого життя провів за її межами. Але понад усе Шевченко
любив свою батьківщину. Він встиг побувати в більш ніж 100 містах і селах
України. Але є місця, найбільш тісно пов'язані з його життям і творчістю. Сайт
IGotoWorld.com розповів, де варто побувати шанувальникам великого Кобзаря, де є
найцікавіші пам’ятники Шевченку.
«Батьківщина Тараса
Шевченка»
Тарас Шевченко народився у селі
Моринці Зіньківського повіту, зараз це Черкаська область. Згодом батьки
переїхали в село Керелівка (нині Шевченкове), де й пройшли перші дитячі роки
Тараса. Потім він служив у свого пана Енгельгардта в селі Будище. А з Вільшан
Тарас зробив перший крок до світового визнання. Зараз ці чотири села об'єднані
в Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка». У центрі Моринців нині
стоїть чумацька хата-музей, яка відтворює інтер’єр шевченківських часів. А
також відтворені дві хатини. Перша – Якима Бойка, Тарасового діда по матері.
Джерело фото: panoramio.com, автор Sergey Zozula. |
Інша – хата Колія, в якого
півтора року жила родина Шевченків. У Моринцях встановлений і пам’ятник матері
Тараса – Катерині Бойко.
Джерело фото: panoramio.com, автор tourist5956. |
На в’їзді в Шевченкове
відвідувачів зустрічає пам’ятник малому Тарасові.
Джерело фото: myliatychi.blogspot.com. |
У батьківській садибі митця
розташований музей, де зберігаються й сімейні реліквії. А хата Шевченків, яка
свого часу згоріла, відтворена за малюнком Кобзаря.
Джерело фото: t-shevchenko.name. |
Збережено й хату дяка – «перший
університет», куди віддав свого сина вчитися грамоті батько Григорій Шевченко.
У Будищі є три тисячолітні дуби. За легендою, в дуплі одного з них Тарас ховав
свої перші малюнки. Є тут і старий дерев’яний вітряк, що зберігся із
шевченківських часів.
Джерело фото: haidamac.org.ua, автор Сергей Криница. |
Музеї Тараса Шевченка
в Києві та пам’ятні місця
Пам'ятні місця Шевченка є і в
Києві. Столиця тісно пов’язана із життям та творчістю великого Кобзаря. Тут він
жив перервами з літа 1843 до весни 1847 року. Рушаймо по шевченківських місцях!
Національний музей Тараса
Шевченка розташований на бульварі Шевченка, 12. Його колекція збиралася
протягом 150 років і складається з унікальних цінностей, серед яких малюнки
Шевченка, документи, рукописні списки його віршів, фото, першодруки з його
автографами. Нині ж музей – це не лише експозиції, а й культурно-мистецький
центр, де проходять виставки, концерти. Будинок-музей Шевченка – це філія
Національного музею, знаходиться у провулку Шевченка, 8-а, недалеко від майдану
Незалежності.
Це найстаріший
літературно-меморіальний музей, який було створено в 1928 році. У цьому будинку
Тарас Шевченко квартирував у 1846–1847 роках до свого арешту. Колишній панський
козачок, ставши вільною людиною, боровся за скасування кріпацтва, через що його
й переслідували. А ще звинуватили в тому, що писав він «малоросійською мовою» –
українська тоді була під забороною. У будинку-музеї в Києві відтворена кімната,
де жив поет, зберігаються його особисті речі.
Меморіальний будинок Шевченка на
вул. Вишгородській, 5 – це теж відділ Національного музею. Тут, на мальовничій
околиці Києва – Пріорці, Шевченко жив у 1859 році, після повернення в Україну з
вигнання. Нині в будинку відтворено побут київської околиці того часу. А поряд
росте 400-річний дуб, під яким любив сидіти поет.
У Києві шанують великого поета.
Пам'ятник Шевченку встановлено на однойменному бульварі. Його ім’я носить
Національний університет, де митець працював в Археологічній експедиції в
1845–1847 роках.
Також іменем Тараса Шевченка
названі Національний театр опери та балету, площа Шевченка, станція метро,
гімназія № 109. Серед пам’ятних місць, пов’язаних у Києві з Кобзарем, – і
церква Різдва Христового. Саме звідси його проводжали в останню путь: тут була
встановлена труна з тілом поета, коли його перевозили до Канева у 1861 році.
Корсунь-Шевченківський
– місто на честь Шевченка
У Корсуні – мальовничому містечку
на річці Рось, де свого часу була резиденція гетьмана Богдана Хмельницького,
Тарас Шевченко побував кілька разів у 1859 році. Тут він гостював у будинку
свого троюрідного брата Варфоломія Шевченка. У цьому місті, яке вабило його
своєю історією, він гуляв алеями Корсунського парку та робив замальовки. Зараз
ландшафтний парк входить до складу Корсунь-Шевченківського історико-культурного
заповідника. У парку встановлена стела з багатофігурною композицією за мотивами
шевченківських творів. У місті встановлений пам'ятник Шевченку, саме місто було
назване на його честь у 1944 році.
«Музей однієї книги»
в Черкасах
У Черкасах Тарас Шевченко побував
тричі, і втретє не зі своєї волі – сюди привезли його після арешту в 1959 році.
Тут він жив, коли друзі – брати Цибульські – взяли його на поруки та визволили
з-під варти.
У Черкасах є бульвар Т.Г.
Шевченка і «Музей однієї книги», «Кобзаря», розташований у колишньому будиночку
Цибульських, де деякий час мешкав Шевченко. Найцінніший експонат музею –
прижиттєве видання «Кобзаря» 1860 року. Також зібрані видання книги у
перекладах різними мовами світу.
Музей Шевченка в
Знам'янці
Побував поет за свого життя і на
Єлисаветградській землі (нині Кіровоградська область). У невеличкому містечку
Знам’янка є музей Тараса Шевченка. Цікавий він тим, що його заснувала онука
поета по лінії його старшої сестри Катерини – її тезка Катерина Красицька. Вона
разом з донькою Антоніною дбайливо збирала матеріали, присвячені великому
родичу. На сьогодні родовід Тараса по лінії його сестри Катерини досліджений до
десятого коліна. А в музеї є унікальний оригінал фото Тараса Шевченка 1858
року.
Полтавщина: історія
кохання
Розповідаючи про шевченківські
місця, не можна не згадати село Березова Рудка Пирятинського району на
Полтавщині. Тут розташований колишній маєток Закревських – Віктора та Платона,
де Шевченко гостював п’ять разів.
Шевченко намалював портрети
Платона Закревського та його дружини Ганни, в яку сам він був закоханий.
Познайомившись з Ганною на балу в
1843 році, він взяв на пам'ять одну з блакитних троянд, якою була прикрашена
сукня жінки, та зберігав її як реліквію. Дослідники пишуть, що Тарас та Ганна
зустрічалися таємно в Березовій Рудці та в Петербурзі. Ганна померла у віці 35
років. Тарас Шевченко, перебуваючи на засланні, присвятив їй вірш Г.З. («Немає
гірше, як в неволі»), потім, у 1848 році, – «Якби зустрілися ми знову» та,
імовірно, Ганні присвячена поема «Сліпий». Березова Рудка цікава й тим, що тут
є справжня піраміда Закревських на кшталт єгипетської. Її спорудив на могилі
батьків син Платона та Ганни – Ігнатій, який тривалий час був послом у Єгипті.
Чернігівщина у малюнках Шевченка
Перебуваючи на Чернігівщині, Тарас Шевченко
часто гостював у Седневі, в садибі поміщиків Лизогубів. На малюнку він зобразив
Седнів.
Мальовничий край надихав Шевченка
на художню творчість. Збереглися його малюнки, зроблені на Чернігівщині, в тому
числі й палац гетьмана Кирила Розумовського, і види Качанівки, і замальовки
Чернігова. У Чернігові встановлено два пам’ятники Тарасові Шевченку.
Могила Тараса
Шевченка в Каневі
Ми всі з дитинства пам’ятаємо
вірш Тараса Шевченка «Заповіт», де він висловив останню волю – бути похованим
«серед степу широкого на Вкраїні милій». І те, що він заповідав, було виконано.
Тіло Тараса Шевченка привезли з Петербурга в 1861 році та перепоховали на
кручі, на Чернечій горі в Каневі. Тепер вона названа Тарасовою горою. Тут
стоїть пам'ятник Кобзарю: він ніби дивиться на Дніпро та околиці.
А місцина стала Шевченківським
національним заповідником, у якому працює перший народний музей «Тарасова
світлиця». Це культурно-освітній центр, який щороку відвідують тисячі туристів.
Джерело фото: avganez.livejournal.com. |
Шевченківські місця у
Львові
У Львові Тараса Шевченка шанують
як світового генія: на честь його названий проспект, Музей народної архітектури
та побуту «Шевченківський гай».
Споруджений оригінальний
пам’ятник.
Найцікавіше те, що в місті Лева
поет ніколи не був. Але львів’яни, патріоти національної культури, захотіли
мати музей Шевченка в себе. До його створення креативно підійшли художники.
Вони втілили цікавий арт-проект. Протягом восьми років митці мандрували по
шевченківських місцях – і Україною, і в Петербурзі, і у Вільнюсі (за Тарасових
часів це було місто Вільно), і в Казахстані, де він був на засланні – та
змальовували ці місця. Зі своїх картин художники влаштували експозицію, яка й
стала основою невеличкого громадського музею на честь поета. Усього стежками Тараса
мандрувало 26 художників, і вони створили понад 100 полотен, які, до речі,
експонувалися і в інших містах України. Кімната-музей Шевченка розташована у
Палаці мистецтв у Львові на вулиці Коперника, 17.
Найцікавіші
пам'ятники Шевченку
У багатьох українських містах на
честь найшановнішого поета українського народу встановлені пам’ятники. А ми
розповімо про найвизначніші з них. Перший великий пам'ятник Тарасу Шевченку був
встановлений у місті Ромни в 1918 році.
Пам'ятник у Харкові (1935 р.)
вважається найкращим у світі зразком шевченківської монументалістики. Власне,
це ціла скульптурна композиція у дусі соцреалізму, де Шевченко постає в образі
борця в оточенні таких же борців. Висота монументу 16 м, фігури – 5,5 метрів,
встановлений пам’ятник у саду імені Т.Г Шевченка.
Найвищий пам'ятник Кобзареві
встановлений у містечку Ковель на Волині, висота скульптури сягає 7 м, а вага монументу – 20
тонн. Відзначають високі художні якості пам’ятника.
А на Буковині пам'ятник Шевченку
у доволі нетиповій монументальній позі. Екскурсоводи розповідають цікаву
історію. Свого часу (ще далеко до процесу декомунізації) у горах стояв
пам'ятник Леніну, але місцевим жителям він не сподобався, і монументу знесли
голову. Що робити з безголовим пам’ятником далі? Кмітливі гуцули приставили
йому голову Шевченка, і стоїть той пам’ятник у нетиповій для поета позі вождя
пролетаріату... Втім, подібні історії розповідають і на Рівненщині. Музейники у
ці міфи не вірять: кажуть, що бетон крихкий, і відпиляти голову без руйнації
монумента було б важко. Мешканці містечка Корець на Рівненщині кажуть, що від
Шевченка в їхнього пам’ятника лише голова, усе інше – від Леніна.
Не лише в Україні, але й далеко
за її межами у світі шанують великого генія українського народу.
У місці його
заслання на півострові Мангишлак, де він провів майже сім років з Аральською
експедицією, яка досліджувала Каспійське море, тепер є форт Шевченка і музей на
його честь.
Є в Казахстані й декілька пам’ятників Шевченку, а всього в Україні
та у світі їх налічується понад 1300.
Пам'ятники великому українському Кобзарю
є й у Вашингтоні (США), в Єревані (Вірменія), Тбілісі (Грузія), Римі (Італія),
Канаді.
Пишаймося славним сином українського народу, частиною світової
культури!
Немає коментарів:
Дописати коментар