Херсон - місто сонця

Дехто називає Херсон "містом несплячих", але я вважаю його містом сонця. Херсон - місто ще молоде, але має власну унікальну історію. 18 червня 1778 року Катерина II підписала указ про заснування фортеці та верфі з історичною назвою - Херсон. Так було створено місто, яке розкинулось на правому березі Дніпра. Тож пропоную вам прогулятися його вулицями та познайомитись з найцікавішими бібліотеками.

місто Херсон, фотограф Олексій Мірошніков

Нашу мандрівку розпочнемо з площі перед кіноконцертним залом "Ювілейний" (вул. Перекопська, 11). Таких споруди лише 2 в Україні - копія знаходиться у м. Харкові. Саме звідси відкривається вид на захисні вали Херсонської фортеці та Очаківські ворота.

Очаківські ворота Херсонської фортеці

Від кіноконцертного залу "Ювілейний" вулицею Перекопською пройдемо повз телевежу Херсонської обласної телерадіокомпанії "Скіфія" і наблизимося до однієї з найбільш цікавих споруд Херсонської фортеці - Свято-Катерининського собору. Він був побудований на місці колишньої дерев'яної Михайлівської церкви і освячений 17 травня 1786 року. 

Свято-Катериненський собор у Херсоні

Собор є визначною пам'яткою класицизму. Під час російсько-турецької війни 1787-91 років на території біля собору був створений меморіал з могилами полеглих учасників війни. У самому соборі, в склепі біля іконостасу, був похований засновник Херсона, новоросійський генерал-губернатор князь Потьомкін-Таврійський.

Насолодившись тишею та величчю собору, ми вийдемо до ще однієї фортифікаційної споруди - колодязя, побудованого у 1785-1786 роках, який постачав воду для жителів фортеці. Колодязь зберігся до наших днів і є своєрідною архітектурною пам'яткою. Не дивлячись на те, що за два століття його засипали на дві третини – його глибина у 25 метрів вражає. За документами, знайденим в архівах, початкова глибина становила близько 75 метрів. Існує цікава міська легенда, пов'язана із цим колодязем – кажуть, що через цей колодязь по підземному ходу можна було потрапити на лівий берег Дніпра. Правда це чи вигадка –залишимо з'ясовувати історикам та дослідникам.

Фортфікаційна споруда - колодязь, побудований у 1785-1786рр

Спустившись парком Слави до Дніпра, побачимо першу бібліотеку, яку я пропоную відвідати, – Херсонську обласну універсальну наукову бібліотеку ім. Олеся Гончара (вул. Дніпропетровська, 2). Це один з найбільших інформаційних та культурних центрів південного регіону України. Найцінніший скарб книгозбірні – фонд краєзнавчих видань, місцеві видання, колекції книг, зібрані за понад 140 років. 

Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара

Затишні читальні зали, сучасний інтер'єр, зручні меблі, наявність автоматизованих робочих місць для доступу до електронних баз даних бібліотеки забезпечують читачам умови для ефективної роботи і відпочинку. До послуг читачів студія звукозапису, лінгафонні кабінети, Wi-Fi. В бібліотеці успішно працюють: інтернет-центр та інформаційно-ресурсний центр "Вікно в Америку" ім. Дж. П. Джонса, Канадсько-український бібліотечний центр і Центр обслуговування людей з особливими потребами, Центр європейської інформації та Центр екологічної інформації, а також Регіональний інформаційний центр. 

На останок додам, що, мабуть, це єдина бібліотека, з вікон якої відкриваються такі дивовижні краєвиди на могутній Дніпро й херсонські плавні. 

Далі ми мандруємо далі вулицею Червоностудентською (до 1924 р. – вул. Гімназична) до іншої книгозбірні – Херсонської обласної бібліотеки для дітей ім. Дніпрової Чайки (вул. Червоностудентська, 21). 

Херсонська обласна бібліотека для дітей ім. Дніпрової Чайки

Двері бібліотеки відкриті для всіх – для дітей будь-якого віку та їхніх батьків, для вчителів і вихователів, колег-бібліотекарів. Усі, хто любить читати книги, кого приваблює спілкування з цікавими співбесідниками, хто полюбляє ігри, розваги, конкурси, знайдуть тут заняття до душі. Яскравий інтер'єр, веселі, цікаві, розумні й повчальні книжки, інтернет, Wi-Fi, розвиваючі комп’ютерні ігри, а ще клуби на будь-який смак – англійський, польський, театр-студія, для майбутніх журналістів, письменників та поетів – для поціновувачів літератури та комп’ютерних геніїв.

Та наша подорож продовжується і наступний пункт маршруту – вулиця Суворова, яка з'єднує проспект Ушакова з вулицею Горького. Вулиця дуже мальовнича, це улюблене місце променаду херсонців. За свій вік вона пережила чимало перейменувань. У 30-х роках XIX століття східну частину вулиці названо Богородицькою, а північно-західну - Католицькою (тут знаходився католицький храм). У 1855 р. вулиця вже мала назву Суворовська. 

Пам'ятник Суворову О.В.

У 1927 р. Суворовську вулицю було перейменовано у вулицю 1-го Травня, а у травні 1941 вулиця отримала сучасну назву. Будинок № 1 а, в якому жив полководець Суворов О. В., перебуваючи на посаді начальника військ Катеринославського намісництва у 1793-1794 рр., побудований на початку 80-х років XVIII ст. в стилі класицизму. На будинку встановлена меморіальна дошка генералісимусу, а на початку вулиці – бронзовий бюст. На зворотній стороні пам’ятника напис: "Исполнитель в дар музею. Рукавишников. 1904". 

Вулиця Суворова зберегла багато зразків архітектури кінця 19 – початку 20 століття, про кожну будівлю можна розповісти багато цікавого...
Далі буде...

Юлія Майстренко, 

координатор м.Херсон у проекті

«Бібліотечний туризм: пізнай Україну та її бібліотеки»,

завідувач сектору соціокультурної діяльності Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім.Б. Лавреньова.