Відвідуючи Львів, найголовніші історичні, культурні та туристичні об´єкти потрібно шукати в центрі, а саме в Галицькому районі, більша частина якого входить до Списку Світової спадщини Юнеско.
Ви не можете обійти увагою площу Ринок, собор Святого Юра, Львівський національний театр опери та балету імені Соломії Крушильницької, Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької, численні пам´ятки та культурні споруди, музеї та навчальні заклади.
Серед всього іншого незабудьте завітати до однієї з найстарших біблотек України – Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім.І.Франка.
Її історія починає свій відлік з 1608 року, коли була заснована навчальна книгозбірня при єзуїтському колегіумі. Принципи її організації були обумовлені у навчальному статуті “Ratio Studiorum” – головному документі школи, а з 1661 р. – Академії.
З прибутків колегіуму на утримання бібліотеки та комплектування виділялися кошти, які не могли бути використанні з іншою метою.
Бібліотеку очолював префект, якого обирали з-поміж магістрів (хоча зрідка траплялися випадки обрання студента філософії або теології).
Одним із важливих засобів заохочення студентів до користування бібліотекою, яка на кінець XVII ст. налічувала бл. 10000 книг, були “приватні нагороди” чи “переможні відзнаки”, які призначав ректор за рекомендацією викладачів за вивчену напам’ять книжку, або за блискуче володіння літературою під час диспутів.
Окрім головної книгозбірні у давньому Львівському Університеті XVII-XVIII ст. існували також “спеціалізовані” бібліотеки, орієнтовані на потреби певних груп викладачів чи студентів, наприклад, бібліотека новіціату, бібліотека професорів риторики, бібліотека професорів філософії і т. п. Окрему книгозбірню мала також аптека колегіуму – Університет на той час не мав права на організацію окремого медичного факультету, тому ця спеціалізована книгозбірня сприяла згуртуванню не тільки єзуїтських, але й інших міських медиків та аптекарів, забезпечувала потреби природознавчих навчальних курсів.
Незважаючи на пограбування шведами 1704 р. і нищівну пожежу 1734 р. академічна бібліотека швидко відродилася і 1784 р. стала основою книгозбірні оновленого Університету.
Від 1807 р. університетська бібліотека користувалася правом отримання обов’язкового примірника видань. З 1822 р. до неї повністю була перенесена університетська нумізматична колекція. На середину ХІХ ст. фонди налічували 51082 книги, 2200 гравюр, 12000 монет, 4700 дипломів.
Вагомими втратами закарбувалися пожежі революційного 1848 р. в історії університетської книгозбірні – врятовано було лише 13000 томів та частину рукописних та графічних збірок.
Завдяки приватним ініціативам наукової та творчої еліти, спеціальним урядовим дотаціям бібліотека Університету швидко поповнила і примножила фонди – уже станом на 1893 р. інвентарі засвідчили наявність 124708 томів.
У 1923-1924 навчальному році фонд бібліотеки складав 310 тис. одиниць зберігання, з них – 216 інкунабул, 1146 рукописів латинською, німецькою, польською, східними мовами, 11178 монет, 507 медалей. З 1924 р. для поповнення збірок бібліотека активно використовує обмін з видавництвами. Географія цього обміну охоплювала видавництва Відня, Будапешта, Бухареста, Гейдельберга, Праги та ін.
Введений в експлуатацію у 1905 р. новий будинок (сучасний головний корпус на вул. Драгоманова, 5) на той час відповідав усім архітектурним вимогам бібліотечного будівництва: скляний дах над великим читальним залом, спеціальні металеві конструкції у книгосховищі, розрахованому на 500 тис. томів, належні підсобні приміщення.
На сьогодні Наукова бібліотека Львівського Університету налічує понад 3 млн. книг, обслуговує понад 40 тис. читачів; до її складу входять 13 відділів, 20 секторів, 10 факультетських бібліотек, 3 – в гуртожитках (планується відкриття сучасного читального залу з відкритим доступом до літератури та комп’ютерами). Наукова бібліотека Університету забезпечує потужні видавничі проекти, спрямовані на біобібліографічні та книгознавчі дослідження, використання сучасних інформаційних технологій у бібліотечній справі.
Замовити екскурсію бібліотекою можна тут.
Ольга Козаченко,
провідний методист науково-методичного відділу
Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім.Б.Лавреньова,
член Молодіжної секції УБА
Немає коментарів:
Дописати коментар