середа, 15 червня 2016 р.

Історичний шлях Крайової бібліотеки Буковини

Наукова бібліотека Чернівецького національного університету є однією з найстаріших і найцінніших бібліотек України. Особливий історичний шлях, пройшла книгозбірня від Крайової бібліотеки Буковини до наукової бібліотеки Чернівецького університету, який наклав свій відбиток на специфіку та оригінальність її фондів.
Це пов’язано з особливостями історичної долі Буковини. З середини ХІХ ст. Буковина була окремим коронним краєм – герцогством Буковина. 

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича — один із найстаріших класичних університетів в Україні. Розташований у величній будівлі сучасних Чернівців –  комплексі, спорудженому в 1864-1882 рр. як резиденція буковинських митрополитів за проектом відомого чеського архітектора Йосифа Главки. Стиль будівель еклетичний з домінуючим мотивом візантійської та романської архітектури.


1868 року ставиться питання в Буковинському сеймі про заснування юридичної академії в Чернівцях. А 1872 року депутат краю доктор Костянтин Томащук на засіданні від 28 листопада 1872 р. висунув і обґрунтував пропозицію про заснування в Чернівцях університету.
Указом австрійського імператора Франца-Йосифа від 31 березня 1875 р. було засновано Чернівецький університет, у тому числі й богословський греко-православний факультет - єдиний православний факультет в Австрійській імперії.
4 жовтня 1875 р. відбулося урочисте відкриття університету, якому було надано назву Чернівецький університет ім.Франца-Йосифа.


На той час в краї було чимало урядовців, освічених та інтелігентних осіб, які прагнули щирих змін на користь краю з тим, щоб зменшити гостроту соціально-політичних і економічних проблем. Одним із традиційних шляхів, який уможливлював розв’язання подібних питань, були освіта і виховання, де бібліотеці відводиться цілком належне місце. Крайовий президент Буковини Адальберт фон Генніґер (1849 - березень 1853 рр.) приділяв освіті значну увагу і надав допомогу в справі заснування Крайової бібліотеки.
В поміщика села Вікно (теперішнього Заставнівського р-ну) Михая Зотти виникла ідея заснувати першу Крайову публічну бібліотеку. 


Восени 1850 р. він зініціював зібрання однодумців, які висловили готовність зібрати суму в 1000 флоринів для її заснування, а Карл фон Мікулі, відомий піаніст, учень Фредеріка Шопена і майбутній директор Львівської консерваторії, з цією ж метою передав усю виручку (1030 флоринів) від своїх зимових концертів 1850-1851 рр. 26 березня 1851 р. однодумці зібралися у крайового президента Адальберта фон Генніґера, який схвалив і підтримав цю ідею.
Відкриття бібліотеки відбулося 29 вересня 1852 р. Бібліотека розмістилася у невеличкому приміщенні на вул. Панській, 41 (вул. О. Кобилянської). 10 листопада 1852 р. фонд бібліотеки налічував 471 примірник книг, а станом на 1 січня 1853 р. – 543 примірники книг та 20 підшивок періодичних видань. У бібліотеці майже не було книг українською мовою, за винятком 30 примірників, які подарував професор Львівського університету, письменник Яків Головацький.


Перший організаційний період існування бібліотеки – період з 1852 по 1875-й роки. У цей час розпочалося формування основного фонду, з’являється перший структурний поділ на спеціалізовані відділи.
В центрі ідеї формування бібліотеки було створення відділу і фонду “Буковинензія” та комплектування книгозбірні примірниками буковинських видань. Відлунням цього задуму стало зосередження у 1986 р. фонду “Буковинензія” (як історичного, так і сучасного) у відділі рідкісних та цінних видань.
4 жовтня 1875 р. Крайова публічна бібліотека Буковини стала університетською. Все майно бібліотеки було передано університету. За інвентарним обліком фонд нараховував 15544 примірники. Бібліотека переїхала в теперішнє приміщення першого корпусу університету по вул. Університетській.


У роки Першої світової війни з 2 вересня 1914 р. по 16 лютого 1915 р. навчання в університеті частково продовжувалось. Не припиняла обслуговувати читачів і бібліотека.
З 18 червня 1916 р. до 2 серпня 1917 р. (часу перебування тут втретє російських військ) бібліотека була опечатана. У січні – березні 1917 р. двічі була загроза вивозу книжкового фонду до Росії. Завдяки зусиллям Роберта Клемента, заступника директора та бібліотекаря 1 класу Нектарія Котлярчука, яких Франц Баумгакл залишив головними відповідальними за збереження книжкових фондів, жодна із книг не покинула стін бібліотеки.
Включення Буковини до складу Румунії у 1918 р. привело до змін у багатьох галузях суспільного життя краю. 12 вересня 1919 р. прийнято декрето-закон про румунiзацiю Чернiвецького унiверситету. 24 вересня ц. р. в Синодальнiй залi резиденцiї митрополита вiдбулося урочисте вiдкриття румунiзованого унiверситету.


Певне місце в румунізованому університеті займала бібліотека, яку з 11 серпня 1919 р. очолив доктор теології та філософії Нектарій Котлярчук (1875-1933), з 18-річним стажем бібліотечної роботи, майбутній митрополит Буковини Нектарій.
Постановою Раднаркому УРСР від 13 серпня 1940 року, після встановлення Радянської влади на Буковині, Румунський університет перейменовано на Чернівецький державний університет з українською мовою навчання. Вже на кінець 1940 року бібліотека була однією з найбільших бібліотек в колишньому СРСР. 


У 1986 р. створено відділ рідкісних та цінних книг. У фонді зберігається понад 70 тис. примірників XV-XXI ст.: рукописи, інкунабули, палеотипи, стародруки, видання Ельзевірів, Етьєнів, Фробена, видання Паризької Королівської друкарні, сучасні видання та інші. Є 18 українських стародруків, у тому числі „Апостол” Михайла Сльозки 1654 р., „Зерцало богословия” Кирила Ставровецького 1618 р., „Беседы на деяния святых апостолов” Іоанна Златоуста 1624 р., „Меч духовный” Лазаря Барановича 1666 р., „Грамматика польская” Максима Семігіновського 1781 р. Зберігаються колекція Габсбургів, особисті бібліотеки першого ректора Чернівецького університету К. Томащука, професорів Є. Козака, І. Чередниченка, І. Співака, буковинського педагога і громадського діяча І. Карбулицького, бібліотека та архів видатного українського філолога В. І. Сімовича та ін.
У фонді відділу рідкісних та цінних книг НБ ЧНУ зберігається частина зібрання книг імператорського дому Габсбургів, що складає іменну колекцію "Бібліотека Габсбургів".


Родина Габсбургів мала величезну особисту бібліотеку. Оскільки в колекції налічувалося по декілька екземплярів рідкісних книг, то дублетні примірники дарувалися публічним бібліотекам Австро-Угорської імперії, до складу якої входила й Буковина. До колекції Габсбургів віднесено книги з написом на ярликах: "Geschenk Seiner Majestät des Kaisers Franz Joseph I. 1878", "Aus dem Nachlasse Seiner Majestät des Kaisers Ferdinand I. 1877", а також – книги, на яких нема таких ярликів, але стоять особисті печатки Фердинанда I. Поки виявлено близько 1400 книг. 

Стосовно екскурсій Науковою бібліотекою звертатися сюди 
 
Ольга Козаченко,
провідний методист науково-методичного відділу
Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім.Б.Лавреньова,
член Молодіжної секції УБА

Немає коментарів:

Дописати коментар