Мандрування бібліотеками Києва: відгук

Я мала нагоду провести майже чотири дні у столиці нашої країни - Києві. Приїздила із дітьми. Заздалегідь склала культурну програму видовищних місць. А 17 липня 2014 року виділила на бібліотечний маршрут. Київський координатор Вікторія ще до мого від’їзду у подробицях розписала, як куди найліпше добратися, що варто відвідати, домовилась про те, що на мене із дітьми чекатимуть. Я маю сказати, що це було дійсно зручно, за що я щиро вдячна Вікторії.

Та попри все життя внесло свої корективи. Їхали до Національної бібліотеки України для дітей довше, ніж очікували. Любі Кияни! Зробіть, будь ласка, позначки на перехрестях вулиць із їх назвами! Це ж неможливо так ходити. Навіть якщо десь усередині кварталу є назва та номер будинку, це не сильно щось вирішує, бо вони на перехресті потрібні! Нарешті дістались до бібліотеки, де, на щастя, на нас там дійсно чекали. Пан Олександр, працівник Національної бібліотеки України для дітей, настільки зацікавив моїх дівчат, що вони забули про втому через довгий шлях. Оченята дітей загорілися вогниками! Вони навперебій називали героїв казок на пано Ольги Рапай, із цікавістю розглядали старовинні музичні інструменти, колисали давню люльку у етнографічному куточку, сідали за прядильний верстат, слухали розповідь про виникнення друкарства та кирилиці біля пано Першодрукарства! Коли ж увімкнули світломузику у залі для дискотек, їх захвату не було меж! 

Кімната казок Національної бібліотеки для дітей

Літній дворик Національної бібліотеки для дітей

Лише утрьох ми зуміли обхопити величезного дуба, що росте на території затишного літнього дворику бібліотеки. 

Тож екскурсія вийшла видовищна та незабутня, а знервованість від того, як ми добиралися відійшла деінде. Мої дівчата ще і досі щось згадають та у захваті діляться враженнями.

Зібрання народний інструментів Національної бібліотеки для дітей.
Тіна грає на барабані.

Наступним пунктом у нашому бібліомаршруті стала Національна парламентська бібліотека України. Не стану приховувати, то вже була екскурсія власно для мене. Відтоді як стала студенткою, хотілося побачити, що собою являє бібліотека національного рівня. Мене приємно вразило ставлення людей, матеріально-технічна база бібліотеки і будівля, збудована спеціально для бібліотеки. Оздоблені ліпниною високі стелі, насичені світлом вишукані зали, люстри - все це не залишило байдужим, тому не дивно, що приміщення бібліотеки є пам’яткою архітектури. Під впливом краси основного корпусу ми відвідали інше приміщення бібліотеки на Подолі. Йшли цілеспрямовано до відділу рідкісних і цінних книг. Мені кортіло побачити найстарішу книгу із фонду бібліотеки - Острозьку Біблію. Дівчат моїх дуже зацікавили мініатюрні видання, які треба розглядати під лупою.

Читальний зал Національної парламентської бібліотеки

Третім і останнім пунктом нашого бібліотечного маршруту стала Наукова бібліотека Національного університету Києво-Могилянської академії. Чесно кажучи, дівчата мої вже не хотіли нікуди йти. Та я вперто тягнула їх. Коли зайшли в Бакалаврську бібліотеку Тетяни та Омеляна Антоновичів, охоронець сказав чарівну фразу: “Повертати біля папуг”. І дівчата здивувались, звідки у бібліотеці папуги? Папуги біля самого входу бібліотеки, їх клітина гойдається на гілках розкішної яблуні. А нам точно вказує, що вхід саме тут.

Розпочалася наша екскурсія з історичного корпусу бібліотеки. Коли пані Леся, наш бібліотекар-екскурсовод по Могилянській бібліотеці, відкрила для нас двері історичного сховища, дівчата, висловлили своє захоплення і почали, немов мавпочки, вилазити по драбині до верхніх поличок з книгами. Я й сама була вражена тими старовинними шафами та духом давнини, який вирує у приміщенні.

Сховище у історичному корпусі бібліотеки НаУКМА

Наскільки історичний корпус бібліотек вразив відчуттям старовини, настільки основний основний корпус своєю сучасністю. Мені, як бібліотекарю, дуже стала до вподоби інформація пані Лесі про те, що у їх бібліотеці не існує каталогу стандартної форми, а від початку було створено систему електронних замовлень. Вся робота бібліотеки направлена на максимальне задоволення потреб студентів. Декілька читальних залів, розетки для мобільних девайсів, автоматизовані робочі місця, спланована система замовлень, повернення книжок у зручний для користувача час через ящики повернень тощо.

Конгрегаційна зала бібліотеки НаУКМА

Ось такий у нас вийшов бібліотечний маршрут. Результати дня: моїх дівчат записано у Національну бібліотеку України для дітей, мене – до Національної парламентської бібліотеки; я дізналася, що у Національній парламентській бібліотеці є центр інформування бібліотечних працівників, і туди можна звертатися усім охочим. А ще я на власні очі побачила, що не друкувати незліченні картки традиційного каталогу - то є реальна практика Могилянки.

Звісно, я не побачила ще багато чого, наприклад, Національну бібліотеку України імені В.І.Вернадського або музей Булгакова та інше, тож, в мене є причина приїхати до Києва ще раз. 

Юлія Чепурко,

член Молодіжної секції УБА, 

провідний бібліотекар бібліотеки Чорноморського державного університету ім. Петра Могили, м.Миколаїв